Перенесення інвестиційного збитку на наступні роки

Збитковий рік у інвестора не зникає для податкової. Якщо за 2026 рік ви продали активів дешевше, ніж купили, від'ємний результат не просто «не оподатковується» — він стає сумою, яку ви маєте право відняти від прибутку наступних років. Ця сторінка про те, як саме цей перехід влаштований: де він живе у формі, скільки років триває і які продажі до нього не допускаються.

Одразу термін, бо його плутають найчастіше. Збиток за окремим продажем — це ще не «інвестиційний збиток» у сенсі Кодексу. Кодекс так називає від'ємне значення, яке виникає після розрахунку за правилами статті 170 (пп. 170.2.3 ПКУ), тобто підсумок, а не окрему невдалу угоду. Різниця практична: одна збиткова позиція серед прибуткових не переноситься нікуди, бо її вже поглинув підсумок року.

Як працює перенесення збитку: дві дії, а не одна

Норма робить два кроки, і плутанина в темі майже завжди в тому, що їх злипають в один.

Крок перший — усередині року. Загальний фінансовий результат визначається як сума інвестиційних прибутків року, зменшена на суму інвестиційних збитків того самого року (ПКУ п. 170.2, абзац другий пп. 170.2.6). Прибуток на одному папері й збиток на іншому взаємно згортаються автоматично, без жодної заяви й без жодного окремого рядка.

Крок другий — між роками. І тільки якщо після першого кроку підсумок усе одно від'ємний:

«Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.»

Механічно ці два кроки — три рядки розділу I додатка F0121215, і саме в такому порядку.

1. Σ

   Рядок 1Усього графи 6 — результат самого року

   Сума фінансових результатів за всіма видами активів, з якими ви щось робили цього року. Тут і відбувається згортання прибутків зі збитками. Інструкція до форми додає, що ця сума рахується «з урахуванням норм підпункту 170.2.5» — тобто збитки, які норма не дозволяє врахувати, випадають уже тут, а не десь далі.

2. −

   Рядок 2Залишок збитку з попереднього року

   Переноситься з відповідного додатка до декларації за попередній рік — і лише тоді, коли той рік завершився від'ємним значенням. Записується додатною величиною, бо форма її віднімає.

3. =

   Рядок 3Загальний фінансовий результат

   Різниця між «Усього» графи 6 рядка 1 і рядком 2. Далі розкладається на дві взаємовиключні частини.

4. Рядок 3.1Додатне значення — база оподаткування

   Саме ця сума йде в рядок 10.8 декларації й саме на неї множаться обидві ставки.

5. Рядок 3.2Від'ємне значення — залишок на майбутнє

   Вказується без знака «−» і наступного року стає рядком 2. Цикл замикається сам собою.

Повний розбір усіх граф і рядків форми — в окремому посібнику; тут важлива лише ця п'ятірка, бо вона і є весь механізм перенесення.

Скільки років триває перенесення

«До його повного погашення» — це і є відповідь, і вона буквальна. У нормі немає:

• обмеження кількістю років — сказано «наступних років», у множині й без числа;
• строку, після якого невикористаний залишок згорає;
• відсоткової межі, яка обмежувала б, скільки збитку можна використати за один рік;
• вимоги використати збиток саме в наступному році, а не пізніше.

Тобто збиток стоїть у черзі й зменшує базу того року, у якому нарешті з'явився прибуток, — навіть якщо цей рік настав через п'ять років. Практичне обмеження тут не в нормі, а в паперовому сліді: рядок 2 переноситься з додатка за попередній рік, тому ланцюжок тримається на тому, що кожна його ланка кимось задокументована.

Приклад на чотири роки

Нумерація років тут відносна, і це не спрощення: норма говорить про «наступні роки», а не про конкретні дати, тому рік 1 — це будь-який рік, у якому ви закрили позиції із загальним збитком. Колонки — це рядки форми зі сходинок вище: результат року — це «Усього» графи 6, рядок 2 — принесений залишок, рядок 3 — їхня різниця, а 3.1 і 3.2 — її додатна й від'ємна частини.

Рік	Результат року	Рядок 2	Рядок 3	Рядок 3.1	Рядок 3.2
Рік 1	−120 000 ₴	—	−120 000 ₴	—	120 000 ₴
Рік 2	+45 000 ₴	120 000 ₴	−75 000 ₴	—	75 000 ₴
Рік 3	+50 000 ₴	75 000 ₴	−25 000 ₴	—	25 000 ₴
Рік 4	+90 000 ₴	25 000 ₴	+65 000 ₴	65 000 ₴	—

Чотири речі, які видно в цій таблиці й не видно в жодному описі норми словами.

Роки 2 і 3 прибуткові, а податку в них немає: результат року менший за принесений залишок, тому рядок 3 залишається від'ємним і залишок просто зменшується. Це нормальний стан, а не помилка заповнення.

Залишок витрачається частинами й у тому порядку, у якому з'являється прибуток: 120 000 ₴ згасли за три роки, і жодного разу не довелося вибирати, скільки саме використати — форма забирає стільки, скільки може.

Рік 4 — єдиний, у якому щось декларується до сплати, і база в ньому 65 000 ₴. Різниця в 25 000 ₴ не оподатковується взагалі.

І остання: у жодному рядку цієї таблиці немає суми податку. Рядки 4 і 5 форми множаться на ставки, і ставки — окрема тема, до якої ця арифметика вже не має стосунку.

Чому збиток зменшує і ПДФО, і військовий збір

Це найкорисніша частина теми й одночасно та, якої немає в жодному з описів, що ранжуються за цим запитом. Інструкція до форми задає обидва зобов'язання однією й тією самою формулою:

• рядок 4, ПДФО, — це рядок 3.1, помножений на ставку 18% (ПКУ п. 167.1);
• рядок 5, військовий збір, — це той самий рядок 3.1, помножений на ставку 5% (ПКУ пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX (Закон № 4015-IX від 10.10.2024)).

Множиться саме рядок 3.1 — той, що вже після віднімання рядка 2. Отже у військового збору немає власної, «брутто» бази: перенесений збиток зменшує обидва платежі однаково і в тій самій пропорції. У прикладі вище рік 4 економить на 25 000 ₴ бази двічі, а не один раз.

Це варто знати ще й тому, що збір поводиться так не завжди. Іноземний податок, утриманий за кордоном, навпаки, зараховується лише проти ПДФО і збору не зменшує — посібник про W-8BEN розбирає, чому. Перенесення збитку тут — рівно протилежний випадок, і саме тому їх не варто складати в одне правило.

Коли збиток не переноситься

Пп. 170.2.5 ПКУ перелічує випадки, у яких збиток «не враховується під час визначення загального фінансового результату». Не «переноситься на потім» — не враховується взагалі, тобто не потрапляє навіть у рядок 1 поточного року:

• продаж пов'язаній особі. Збиток від продажу пакета цінних паперів, корпоративних прав чи деривативів пов'язаним із платником особам не враховується;
• дарування або передача у спадщину. Збиток, що виникає внаслідок такого дарування чи передачі, теж не враховується;
• продаж із правом зворотного викупу в наступному році — або з придбанням опціону на такий викуп. Тут норма прямо цілиться в конструкцію «продати збитково в грудні й повернути папери в січні»;
• придбання того самого пакета вже наступного року. Якщо ви продали активи зі збитком, а такий самий чи ідентичний пакет купили наступного податкового року, вартість нового пакета для цілей оподаткування визначається на рівні ціни проданого, збільшеної або зменшеної на різницю між цінами двох пакетів. Збиток при цьому не зникає в нікуди — він переїжджає у вартість нової позиції.

Остання пара пунктів важлива саме для теми перенесення: обидва перетинають межу року, тобто діють там, де людина найчастіше й планує «зафіксувати збиток до 31 грудня».

Правило 30 днів і виняток для біржі

Найвідоміше обмеження в темі — пп. 170.2.4. Якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета або протягом наступних 30 календарних днів після нього ви придбали пакет ідентичних цінних паперів, то збиток від такого продажу не враховується, а вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною придбання, але не нижче ціни проданого пакета.

А тепер найважливіше речення на цій сторінці, якого немає ні на одній сторінці, що ранжується за цим запитом. Кількома абзацами нижче, всередині пп. 170.2.6, стоїть виняток (абзац сімнадцятий): дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 не поширюється на придбання або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі придбання чи продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента, викупу акцій емітентом, придбання емісійних паперів у процесі приватного розміщення та операцій з паперами, які за законом не можуть перебувати в обігу на біржі.

Тобто для звичайної акції чи ETF, куплених і проданих на біржі, правила 30 днів просто немає. Воно працює там, де операція позабіржова, де йдеться про корпоративні права, про великий пакет, про викуп емітентом або про приватне розміщення. Це важливо не заради спокою, а заради точності: у переліку випадків, у яких збиток не враховується, біржова угода не значиться, і саме через цей виняток.

Дрібні продажі, які випадають з розрахунку разом із витратами

Ще один спосіб втратити збиток — не побачити межу з пп. 170.2.8. Дохід від продажу інвестиційних активів за рік не оподатковується, якщо він не перевищує суму з абзацу першого пп. 169.4.1 — це місячний прожитковий мінімум для працездатної особи, що діє на 1 січня звітного року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень. Тобто величина щорічно інша, і брати її потрібно за той рік, за який ви звітуєте.

Біржові й позабіржові операції: що каже Кодекс і що вміщає форма

Один шов у цій темі варто назвати, а не обійти. Абзац четвертий пп. 170.2.6 вимагає, щоб платник визначав фінансовий результат за операціями з паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від результату за операціями з паперами, що в такому обігу не перебувають.

Форма ж дає під цю вимогу лише графу 2 з видами активу — і один рядок 3 на всіх. Тобто розрізнення в додатку записується, а підсумок усе одно один. Наскільки далеко ця «окремість» тягнеться для приватного інвестора, форма сама не вирішує, і ця сторінка теж: тут вона названа, щоб ви знали, що питання існує, перш ніж хтось назве вашу таблицю неправильною.

Що подавати за збитковий рік

Декларація за збитковий рік має сенс навіть тоді, коли платити нічого — і це головний практичний висновок усього вище. Подана форма фіксує суму, на яку ви маєте право зменшити базу наступних років; неподана не фіксує нічого, і наступного року рядок 2 нема звідки заповнити.

Строк той самий, що й для будь-якої іншої декларації: за 2026 рік — до 1 травня наступного року (пп. 49.18.4 ПКУ), тобто останній своєчасний день 30 квітня 2027 р.. Сплачувати за збитковий рік нічого, тому строк сплати тут не працює взагалі — він з'явиться в тому році, у якому рядок 3.1 нарешті стане додатним.

Первинні джерела

• ПКУ, п. 170.2 — оподаткування інвестиційного прибутку в цілому.
• ПКУ, пп. 170.2.3 — визначення інвестиційного збитку як від'ємного значення розрахунку.
• ПКУ, пп. 170.2.6 — згортання прибутків і збитків усередині року та перенесення від'ємного значення на наступні роки; окреме визначення результату за біржовими й позабіржовими операціями; виняток для біржових угод з дії пп. 170.2.4 і 170.2.5.
• ПКУ, пп. 170.2.4 — правило 30 днів і переоцінка вартості придбаного пакета.
• ПКУ, пп. 170.2.5 — зворотний викуп, придбання наступного року, пов'язані особи, дарування та спадщина.
• ПКУ, пп. 170.2.7 — терміни «інвестиційний актив», «пакет цінних паперів» та «ідентичний цінний папір».
• ПКУ, пп. 170.2.8 і пп. 169.4.1 — межа для дрібних продажів і те, як вона рахується.
• ПКУ, п. 167.1 — ставка ПДФО для рядка 4 форми.
• ПКУ, пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX — ставка військового збору для рядка 5, у редакції Закону № 4015-IX.
• ПКУ, пп. 49.18.4 — строк подання.
• Наказ Мінфіну № 859 — форма декларації та додатка Ф1 разом з Інструкцією, у якій задані формули рядків 2, 3, 4 і 5.